Ритміка – складова фізичного і музично – ритмічного виховання дітей, яка заснована на чергуванні частин або систематики рухів, визначених за тривалістю виконання та характером докладених зусиль, і направлена на формуванняпочуття ритму, тобто система фізичних вправ, яка побудована на зв’язку рухів з музикою.
Основу ритміки складає дві компоненти: ритм, як біоритмічна основа функціонування організму, і музично –
ритмічні рухи, як засіб розвитку психомоторної, емоційної та фізичної сфер організму. Розвиток відчуття ритму є одниміз джерел підвищення життєвого тонусу людини, запорукою її мобільності, орієнтування у просторі.

Ритмічні здібності єоднією з універсальних базових здібностей людини. Міжсенсорні зв’язки, що перебувають в основі почуття ритму,сприяють розвитку рухової сфери, перцептивних та когнітивних процесів, емоційних реакцій, мовної активності. Самесприйняття ритму викликає багато кінестетичних почуттів. Ритм сприяє координації рухів, покращенню просторовочасової організацію рухових актів, в тому числі і артикуляційних (мовнорухових). Різноманіття танцювальних рухів, щовикористовуються в процесі навчання дітей з порушеннями слуху на заняттях з ритміки, різнобічно впливають наформування їх організму як прямо, так і опосередковано. Прямий вплив проявляється в безпосередній участі руховогоаналізатора у процесі навчання, зокрема, у здатності виконувати різні рухові завдання, у русі голосових зв’язок та
артикуляції губ, маніпуляції різними предметами. Опосередкований вплив полягає в тому, що м’язова діяльністьвикликає підвищення тонусу організму дитини.

У практиці роботи спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей зпорушеннями слуху застосовуються ті ж способи навчання руховим діям на музично-ритмічних заняттях, що й зучнями, які не мають порушень функції слуху. Виняток – застосування словесних способів навчання танцювальних,гімнастичних рухів та спеціальних корекційно-розвиткових ігор. Основною запорукою результативності занять зритміки учнями з порушеннями слуху є визначення об′єму, змісту, структурованості, спрямованості, характеру і силі фізичних навантажень у залежності від розвитку рухових здібностей дитини.